sstimorol

ПРО НАРКОТИКИ ТА ПІДРОБКУ ДОКУМЕНТІВ, ПРО РАЙЛІКАРНЮ ТА ВІЙСЬККОМАТ

Кажуть, що після лікаря Матюхіна, якого звинуватили в торгівлі  наркотиками в районній лікарні, швиденько на лікарняний «злиняв» і сам  головний лікар Данилко О.М. (який, до речі, раніше був відповідальний  якраз за онкологію). Подейкують, що він тихенько сприснув з рідної  лікарні і прикинувся хворим, взявши лікарняний і відправився в  кардіологію обласної лікарні в м.Лисичанськ. На скільки це правда, важко  сказати, бо, як показує життя, зараз вірити нікому не можна. До речі,  колись так само робив і колишній головний лікар Медін О.О., який також  при кожній кримінальній ситуації або перевірці райлікарні, примудрявся  відразу захворіти і брав лікарняний.
А ще в добавок до справи з наркотиками виявилось, що до лікарів  районної лікарні мають претензії деякі призовники, колишні  військовослужбовці та працівники військкомату. Варто нагадати жителям  Білокуракинщини, що в Білокуракинській районній лікарні і до сьогодні  немає деяких лікарів. А є закон про військово-лікарську експертизу та  порядок створення ВЛК (військово-лікарської комісії) при районному  військкоматі, де обов'язковими вимогами є наявність лікарів визначених  профілів, зокрема лікаря-офтальмолога (який відсутній у лікарні). А якщо  взяти період з травня 2014 року по жовтень 2016 рік, то під час різних  хвиль мобілізації або призову на строкову військову службу в районій  лікарні були відсутні різні лікарі, зокрема, дерматовенеролог, психіатр,  окуліст та стоматолог. І це не кажучи вже про обов'язкову вимогу, щоб у  ВЛК був хоча б один лікар-спеціаліст військового профілю.
І ось нещодавно один із колишніх працівників райвійськкомату звернувся в  Білокуракинську районну лікарню надати йому роз'яснення та відповідь  щодо законності утворення військово-лікарської комісії при районному  військкоматі та правильність оформлення картки медичного огляду при  працевлаштуванні на роботу до Білокуракинсько-Троїцького ОРВК. Бо, як  виявилось, працівник влаштовувався на роботу за направленням районного  центру зайнятості на цивільну посаду звичайного «діловода», а через  деякий час його без відома і попередження зробили солдатом, поставивши  перед фактом, що він є вже військовим. І хоча раніше цей працівник не  проходив службу в армії і за станом здоров’я був визнаний не придатним  до військової служби в армії, але раптом ВЛК, утворена за наказом голови  райдержадміністрації, визнала його абсолютно здоровим і придатним до  військової служби.
Коли ж сам працівник почав розбиратись із ситуацією і затребував копії  документів, то виявилось, що сама картка медичного огляду працівника є  не просто карткою медогляду, а ще й має висновок військово-лікарської  комісії про придатність до військової служби. Таким чином, працівники  військкомату за фактичною змовою з лікарями районної лікарні підробили  документи, зробивши із звичайного працівника, якого приймали на посаду  «діловода», солдата-стрільця. Бо, як виявилось потім, сам працівник  проходив огляд лише в трьох лікарів – стоматолога, ЛОРа та  невропатолога. Інші лікарі – терапевт, хірург, офтальмолог,  дерматовенеролог, психіатр – були взагалі відсутні на місці в лікарні,  і, відповідно, огляд в них він не проходив. Хоча за лікаря-офтальмолога,  звісно, розписалась медсестра. Так само розписались медсестри замість  дерматовенеролога та психіатра. А от замість лікаря невропатолога Звонок  С.В. чомусь приймав колишній лікар-невропатолог Крамар В.І., який, як  потім виявилось, взагалі не мав права приймати пацієнтів, бо на той час  вже знаходився на заслуженому відпочинку, тобто, на пенсії. Хоча, як  подейкують, у лікарів районної лікарні є така практика, як викликати  колишніх лікарів на роботу для заміни тих лікарів, які є у відпустці або  на лікарняному (звісно, не за безплатно). Хоча це є абсолютно незаконно  і за такі «заміни» вже запросто можна притягнути до кримінальної  відповідальності.
Крім того, що даним працівником були пройдені не всі лікарі (їх просто  не було в лікарні), також не було відмітки про флюорографічне  обстеження, без якого, як відомо, жоден лікар, а тим більше  лікар-терапевт (Гнатенко В.В.), не має права навіть ставити в картці  медогляду свого підпису і визначати стан здоров’я пацієнта. Так само, як  не має права цього робити голова ВЛК, який, до речі, поставив свій  підпис і як лікар-хірург (Доля Ю.І.) так і  написав свій висновок про  придатність до військової служби.
Цей висновок, як виявилось, був повним сюрпризом для самого працівника,  який влаштовувався на роботу на звичайну цивільну посаду «діловода» і  не мав наміру влаштовуватись до ОРВК як військовослужбовець. Більш того,  при працевлаштуванні сам майор Острогляд В.В. (який нині є воєнкомом)  запевнив його, що за станом здоров’я він не може прийматись як  військовослужбовець.
В самій картці медичного огляду також мав би стояти підпис  обстежуваного (тобто, того, хто влаштовувався на роботу), але замість  цього там розписались невідомі, скоріше за все працівники військкомату,  підробивши підпис обстежуваного.
У райвійськкоматі зробили так, що, використовуючи фіктивний висновок  незаконно-створеної ВЛК, підробивши підписи, підробивши сам Контракт про  прийняття на роботу, ввели в оману самого працівника. Сам Контракт  заповнювався працівником в одному екземплярі, при цьому він лише вписав  свої дані, тобто П.І.Б. ідентифікаційний код, адресу, паспортні дані. І  все! Ні посада, ні строк укладення Контракту не вказувався. Ці дані, за  словами тодішнього воєнкома Ніколайчука Г.О., мали дописати у відділі  кадрів пізніше. Вже на іншому листку Контракту ставився підпис обох  сторін, що укладали Контракт – працівник та Луганський обласний  військкомат в особі воєнкома Полулященко Ю.Е. Потім вже в самому  військкоматі переробили перший аркуш Контракту і дописали в ньому  необхідні дані – посаду «стрілець взводу охорони» (замість «діловода»)  та строк дії Контракту – «до закінчення особливого періоду або до  оголошення рішення про демобілізацію». Для тих, хто не знає, поясню, що  «Особливий період» може бути припинений лише за наказом президента  України. І зрозуміло, що поки в Україні йде війна, цей особливий період  буде тривати й надалі, до повного закінчення бойових дій. Коли ця війна  закінчиться – невідомо. Вона може тривати ще не один рік. Відповідно, і  особливий період буде тривати так само – безкінечно. А це означає, що  Контракт, який заключний на «Особливий період» по суті не має кінцевого  строку, а ті, хто його підписали, фактично по-життєво мають продовжувати  службу в армії.
При всьому цьому Контракт заповнювався лише в одному екземплярі, який  був забраний працівниками відділу кадрів райвійськкомату. Другий  екземпляр Контракту навіть на вимогу працівника йому не було надано.  Скоріше за все, це було зроблено спеціально, щоб він не знав про підміну  першого аркушу Контракту. Сам працівник був переконаний, що підписує  Трудовий контракт, бо оформлення Трудової книжки не було. На момент його  працевлаштування у військкомат там не було навіть юриста, тому  проконсультуватись щодо правильності та законності укладення такого  Контракту не було у кого. У відділі кадрів на всі запитання відповідали  просто: «Ми нічого не знаємо, всі запитання до воєнкома!»
А воєнкома Ніколайчука, при якому і відбулось прийняття на роботу,  пізніше спіймали на хабарі і звільнили із займаної посади. Замість  Ніколайчука деякий час почергово виконували обов’язки воєнкома то  капітан Кострицький, то майор Острогляд. Потім остаточно було призначено  воєнкомом Острогляда В.В.
Але навіть при зміні воєнкома, порядку у районному військкоматі так і  не було наведено. Кожна хвиля мобілізації була проведена із порушенням  законодавства України, а фактично була незаконною. Бо всі, хто проходив  медогляд за направленням військкомату в Білокуракинській районній  лікарні, так само проходили його із порушеннями – за відсутності деяких  обов’язкових лікарів і без будь-яких додаткових обстежень. Подейкують,  що між військкоматом (в особі воєнкома звісно) та керівництвом районної  лікарні (за вказівкою голови райдержадміністрації) існує домовленість  щодо визнання всіх, хто направляється на медогляд, придатними до  військової служби (крім, хіба що, явних інвалідів та післяопераційних  хворих). Бо є вказівка «згори» набрати в українську армію якомога більше  контрактників (раніше це стосувалось мобілізованих). І неважливо, чи ти  хворий, чи маєш якісь проблеми зі здоров’ям. Якщо ви не обстежуєтесь і  не лікуєтесь (а на це треба гроші) то значить, що ви здоровий!
І зараз ще існує практика, коли на медогляд до лікарні приходить  призовник, якого супроводжує працівник районного військкомату (зазвичай,  якийсь солдат), що «караулить» такого призовника і слідкує, щоб він  нікуди не втік під час медогляду. А раніше, під час мобілізації, було  навіть так, що медогляд замість призовників чи потенційно мобілізованих  проходили самі працівники військкомату, просто надаючи картку медогляду  лікарям, щоб ті, навіть не дивлячись на пацієнтів, ставили свої підписи  та висновки в картці медогляду військовозобов’язаного. А самого  військовозобов’язаного лише ставили перед фактом, що він вже пройшов  медогляд у всіх лікарів і визнаний абсолютно здоровим!..
Тобто, можна зробити висновок: або відкупляйся від лікарів, або від  військкомату, тобто, дай хабара. А якщо в тебе немає грошей, то скоріше  за все ти є здоровий і будеш автоматично визнаний придатним до  військової служби. Більш того, якщо ти раптом повірив в розповіді  військових і навіть добровільно погодився на контракту службу в армії і  захмарну зарплату – то тебе обов’язково обдурять! Тим більше в нашому  районному військкоматі або районній лікарні.
І не дарма ж цікавляться прокуратура та СБУ то районною адміністрацією,  то районною лікарнею, то районним військкоматом. Нажаль, до кінця  справи не доводять. А вже давно треба було б…

Глас Народу

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened

Your IP address will be recorded