May 27th, 2016

живой журнал, livejournal, фото, sstimorol

Колектив Білокуракинської ЦРЛ вимагає негайного звільнення голови РДА Іванюченко С.І.

Колектив Білокуракинської центральної районної лікарні обурений протиправними діями голови Білокуракинської РДА Іванюченко С.І., та його незаконним втручанням у внутрішні справи нашого колективу! Також за злочинним наказом Іванюченка С.І.за допомогою правоохоронних органів відбувається тиск на активістів лікарні! Тому ми вимушені звернутися до голови Луганської військово-цивільної адміністрації Гарбуз Ю.Г., директора Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної держадміністрації Кліменко П.М., до народного депутата Курило В.С., голови Білокуракинської районної ради Бондаренко К.І. щодо вжиття невідкладних заходів по данному зверненню, та допомогти негайно звільнити цю особу із займаної посади! Проти голови Білокуракинської РДА та його протиправних дій зібрано більше 160 підписів працівників райлікарні, а це майже весь колектив!
Використано матеріалаи групи "Вільна Білокуракинщина"
живой журнал, livejournal, фото, sstimorol

Націоналістичне підпілля Луганщини: перші операції націоналістичного спротиву

У цьому дописі ми розповімо про перші операції націоналістів, які, можливо, вплинули на хід війни не лише на Луганщині, а й в цілому на сході країни. Зокрема, це "Стаханівська операція". Як вплинули дії націоналістів на хід війни, важко оцінити; це питання детермінізму і ймовірно колись ми дізнаємося про нашу справжню роль в цих подіях.
"Стаханівська" операція відбулася ще до активних бойових дій - в квітні 2014 року. Як пам'ятаємо, причиною захоплення сепаратистами та російськими спецслужбами будівлі СБУ в Луганську було попереднє затримання лідерів терористів у Стаханові й вилучення в них 300 одиниць стрілецької автоматичної зброї. Пізніше генерал Петрулевич, тодішній начальник СБУ Луганщини, в інтерв'ю Дмитрові Гордону розкаже, що офіцери ФСБ, розмови яких він чув, перебуваючи в полоні, панічно дзвонили своїм колегам в обласні центри південно-східних регіонів України і вимагали початку повстань за заздалегідь підготовленим сценарієм. Проте кремлівська агентура та резидентура виявилися неготовими до активних дій. За свідченнями Петрулевича, "Стаханівська операція" перебила плани ФСБ, що, в свою чергу, спровокувало бунти в Луганську на місяць раніше (!), ніж то було заплановано Кремлем. Тобто планувалися вони одночасно в усіх регіонах східної України і стояли дещо пізніше в календарі ФСБшних ляльководів. Таким чином плани ФСБ з "російською весною" форсмажорно звузилися з восьми південно-східних областей до двох - Донецької та Луганської. Завдяки цьому "часовому переносу" СБУ та силовики отримали змогу викрити мережі сепаратистів та проставити необхідні запобіжники. Росіяни ж вимушені були діяти в авральному режимі із суттєвими провисаннями в часі та людському ресурсі. В иншому разі вони мали ризики втрати всієї агентурної мережі, в тому числі і в означених двох регіонах.
Проте до сьогоднішнього дня ніхто широко не знає про свободівський слід у цій операції. А саме цей слід і є основним "форсмажором", який не змогли передбачити росіяни.
Перейшовши у військовий стан, "Свобода" активізувала своє членство в першу чергу на збір інформації щодо наявності в краї антиукраїнських елементів, а також осіб, що можуть бути причетні до протиправної діяльності на користь зокрема нашого північного сусіда.
За тиждень до арештів, проведених СБУ у Стаханові, нашому агентові вдалося бути присутнім під час розмови на одному з підприємств міста. Робітниця - молода дівчина - ділилася з подругами враженнями від того, як їй добре ведеться з її новим залицяльником - "казаком-отаманом", що нещодавно приїхав до їхнього міста з російського Геленджика.
Спровокувавши дівчину на більш докладну розповідь про співмешканця, нашому агентові вдалося дізнатися, що насправді до м. Стаханова прибула група людей з Росії, які належать до російської "казацької" організації. Дівчина вихвалялась мужністю свого "отамана", а саме що він готує якісь силові операції і є одним зі співорганізаторів антиукраїнського руху в області. Інші наші агенти-стахановці вже за кілька годин встановили номери машин та причини перебування російських "казаків" у місті. За їхньою інформацією, останні готували теракти в Луганську, завезли зброю в край та мали широкі мережеві зв'язки в сепаратистському середовищі не лише Луганщини, а й сусідніх областей.
Ми одразу передали всю інформацію до СБУ. На той час ми з ними активно співпрацювали: з боку "Свободи" ми мали закріплену людину-контактера, і з боку СБУ - також. Так відбувалась передача інформації. Проте місцеве управління СБУ було просякнуте проросійською агентурою настільки, що говорити про справу можна було лише з вкрай обмеженим колом людей, а тим більше - покладатися та розраховувати на якісь активні й рішучі дії. Активність із боку СБУ буквально доводилося вичавлювати наполегливим та постійним нагадуванням. Фактично проукраїнски налаштованих співробітників СБУ в Луганщині на той момент були лічені одиниці. Основна ж маса - відверті українофоби, призначені за часів Януковича, й відверті прихильники "русскава міра", що мріяли стати на службу ФСБ за прикладом своїх недавніх колег у Криму. Саме тому отримання оперативної інформації співробітниками СБУ приховувалася від керівництва підрозділом та навіть грубо саботувалася робота з адекватної реакції на ту інформацію. Принаймні з цим ми зіткнулися вже під час спроб легалізувати надані нами дані.
Проте вже за тиждень СБУ провела блискавичну операцію в Стаханові, що зламала плани російських спецслужб під назвою "русская весна".
Ми не можемо оцінити, наскільки розповідь дівчини про її коханця з Росії та ряд випадковостей, які призвели до викриття мережі сепаратистів, вплинули на хід війни в Україні. Чи справді вони так суттєво зруйнували плани Росії - оцінить історія. Однак цей свій "прокол", ймовірно, "Лубянка" вже оцінила. Адже сьогодні ми бачимо, що контакти російських зайд із місцевим населенням практично повністю скасовано: російські спецпризначенці, що перебувають на території окупованого Донбасу, тримаються відокремлено від місцевого населення і на контакт нині не йдуть, чого не можна сказати про довоєнний період.
Маємо констатувати, що мережа свободівців виконала своє завдання на той момент у повному обсязі й ланцюжок збору та передачі інформації спрацював безвідмовно.
Так, ми за це заплатили важку ціну: практично всім свободівцям довелося виїхати зі Стаханова, в когось згоріла автівка, комусь потрощили майно, зламали долю, розпалися родини; й перспективи наших побратимів найближчим часом повернутися додому виглядають досить примарно.
Але справа, зроблена націоналістами в Стаханові, є неоціненною й, на наш погляд, ключовою в загальній картині подій у державі.

Богдан Савур
Далі буде...